Advanced Studies
in Integrated Urban Development 2016/17

Огляд глобальних проблем урбанізму; недавні та нові тенденції розвитку міст; огляд сучасних шкіл думок у містобудівництві та проекті, зв'язки та протиріччя між ними. Пошук конкретного місця України на карті сучасних міських викликів. Обговорення зусиль міжнародного співтовариства щодо вирішення згаданих міських проблем; невдач і успіх міжнародної допомоги. Вивчення підходу до критичного та незалежного мислення для успішного орієнтування у просторах та проектах, де ідеологія, політична воля, стереотипи тощо тиснуть на планувальників та дизайнерів у своїй роботі.

Знайомство з даними, сенсорами та обробкою складних та кодованих наборів даних. Огляд динамічної інфраструктури міста - рух людей, товарів, послуг, сировини, продуктів харчування тощо; візуалізація руху динамічних запасів і потоків з використанням технологій ГІС. Дізнайтеся про створення нових наборів даних та способів аналізу даних; обговорення впливу методів аналізу даних на результати досліджень на основі досліджень / поїздок на місцевому рівні.

Практика методів та інструментів міждисциплінарних досліджень, що базуються на польовому дослідженні, критичному мисленню та картографуванні, плануванні участі, створенні історії та комунікації. Розвивиток спільно з громадянами ідеї модернізувати місто за допомогою ряду міських проектів-інтервенції. Впровадження практики децентралізації, трансформації постсоціалістичних міських простору, декоммунізації, планування участі та соціальних реалій на прикладі литовського досвіду. Виготовлення буклету, що містить найцікавіші звіти про дані, отримані під час екскурсії, і ряд роздумів, огляди інтервенцій, реалізованих під час сесії, які будуть публічно представлені в школі CANactions в Києві.

Короткий огляд релевантних підходів до дизайну та планування міського розвитку з особливим акцентом на соціальні аспекти. Соціальні та політичні виклики інтегрованого міського розвитку: нерівність, сегрегація, джентрифікація, маргіналізація людей похилого віку, шокові ефекти постіндустріального безробіття. Навчання навичок організації процесу партисипативного планування; обговорення переваг та слабких сторін участі громадськості.

Пошук балансу між діяльністю людини та природними екосистемами: співіснування з природи, дозвілля, рекрації. Природні ландшафти, середовища існування та зв'язки між ними як інфраструктура для містобудування. Вивчення планування стимулів приймати більш здоровий спосіб життя громадянами.

Огляд релевантних стратегій і політик планування мобільності. Компактне місто як компроміс між близькістю і щільністю; обговорення адаптації принципів компактного міста в контексті пострадянського міського планування. Планування мобільності для нових міст-регіонів: цілі, інструменти, показники.

Район «Гравітон» було закладено в 70- ті роки як складову плану розвитку південно-східного краю Чернівців, індустріальним серцем якого був однойменний ракетний завод. Сьогодні «Гравітон» – це домівка для близько 14,000 людей. Для опису його теперішнього стану, найкраще підходить метафора з космічним кораблем, який щойно приземлився в різнорідному просторовому та функціональному контексті середовищі цієї частини міста. Розміщений біля індустрії, яка або вже не працює, або на стадії зупинки; в оточенні нових дешевих торгівельних центрів, районної автостанції та аеропорту з півдня і будинків романтичного селища «Буковина» із зеленими пасовищами річки Прут на півночі (де вже розцвіли «сучасні» вілли), «Гравітону» вдалось зберегти свою унікальну просторову та архітектурну ідентичність. Проте перед районом стоять типові для Східної Європи виклики трансформації, а саме занепад стану будівель, погане утримання та піклування про громадські місця, демографічні зміни, безробіття через занепадаючі підприємства і т. д. Наявні дороги та громадський транспорт не задоволняють потреби зв'язку «Гравітону» із центром міста. Інфраструктура культури та соціального спрямування відсутня або ж безнадійно переповнена.

Як і більшість міст світу, Вінницю було зведено довкола джерела свіжої води. Південний Буг постачав місто чистою водою та товарами. Проте з часом ріку перетворили на каналізацію та забруднили. Все це створило передумови того, що Вінниця, як і багато інших міст, втратила зв'язок зі своєю річкою та її узбережжям.
Західна частина Вінниці з її історичним центром щільно розросталась в напрямку річки, утворюючи міську набережну. З будівництвом залізничної станції, місто перестрибнуло через річку у сіхдному напрямку. Оточене міським середовищем, східне узбережжя залишилось незабудованою, відкритою і зеленою територією.

Комплексне поєднання викликів стало відправною точкою для команди Школи CANactions, яка зосередила увагу на стратегічному розвитку колишньої водонапірної вежі Житомира – середнього за розміром обласного центру, розташованого приблизно в 131 кілометрі на захід від Києва. Відповідно до методології Школи, проектну групу склали учасники, які представляли три українських міста (Житомир, Київ та Миколаїв) та мали різну професійну кваліфікацію (архітектор, містопланувальник, менеджер проектів та два економісти). Окрім того, команда об'єднала представників міської адміністрації, агенції розвитку міста та громадської організації, створюючи мікс поглядів щодо того, що таке місто. З цієї точки зору склад та структура команди були максимально близькими до тих, що зазвичай зустрічаються в реальних умовах роботи у галузі міського розвитку.

Інколи життя наносить удар ломакою по голові та повертає вас у реальність. Саме таке було у випадку полтавської команди при роботі над проектом для полтавської набережної.
Те, що розпочалось як радше лінійний освітній процес застосування до конкретного просторового контексту інструментів та підходів міського планування, які вивчалися під час програми CANactions, неочікувано перетворилось на урок жорстоких реалій українського урбанізму – непрозорість та недемократичність прийняття рішень політиками на користь приватного капіталу, зосередженого в руках бізнес еліти.