CANactions

CANactions Magazine ВИПУСК 02
ЗЕМЛЯ | THE LAND

Земля—одна з перших конотацій, яка спадає на думку, коли уявляєш сільську місцевість та її мешканців. Вона й досі є цінною частиною способу життя сіл, селищ та малих міст з традиціями ведення домашнього господарства та садівництва.

На життя сільського населення країн пострадянського блоку протягом століть драматично впливали зміни форм власності землі та технологій її обробки. Розпад радянських колгоспів після 1991 став черговим витком цих змін.

Сільськогосподарська велич постсоціалістичних держав суттєво занепала. Економіка все більше виснажує природні ресурси, а промисловість переорієнтовується на потреби глобального світу.
Хвиля фіскальної децентралізації та адміністративно-територіальних реформ після розпаду Союзу принесла новий поштовх сільським територіям постсоціалістичного блоку—Польщі (1990 та 1999 рр.), Словаччині (2002 р.), Україні (2014 р.). Для нас видається важливим спитати у себе, що саме приніс цей поштовх? Як сільські території та їх мешканці функціонують сьогодні? Яким чином глобальні виклики впливають на них та якою є їхня реакція?

Давайте поставимо питання ширше. Чим для нас сьогодні є сільська місцевість? Вона є нашим минулим чи, можливо, майбутнім, як натякає Рем Колхас, вказуючи, що саме зараз найрадикальніші у світі перетворення відбуваються поза містами. Вона колиска нашої цивілізації та економіки чи лише продукт міста, як запропонувала Джейн Джейкобс в «Економіці міст»? Можливо вона "притулок" для промислового мегаполісу XIX століття, яким колись було місто-сад Ебенезера Говарда, або місце вигнання, на що вказують сучасні патерни міграції між містом та селом.

Чи існує вона взагалі? Якщо вірити Нілу Бренеру та Крістіанові Шміду, сьогодні ми є свідками нового масштабу урбанізації, який робить дихотомію місто-село застарілим поняттям і не залишає місця для неурбанізованих просторів (або тих, які не знаходяться під сильним впливом міст).

Другий випуск CANactions Magazine присвячений дослідженню територій, поселень та їх мешканців, що досі живуть "землею", щоб представити широкій аудиторії найактуальніший портрет сільської місцевості сучасних постсоціалістичних держав.

АРХІТЕКТУРНИЙ ПОТРТЕТ
покликаний замислитись над виникаючими типологіями будівель, що стають новою сільською реальністю, з детальним аналізом їх дизайну, умов та політик появи. Окрім житла, нова промислова архітектура постає доповнюючим елементом сільського ландшафту—від агропідприємств до логістичних хабів та промислових складів. Вони розростаються до нелюдського масштабу з мінімальним плануванням, часто виключаючи архітекторів та міських дизайнерів з процесів створення. Враховуючи описані процеси, як ми можемо уявити розвиток цих нових типологій? Як зберегти існуючу архітектурну спадщину та публічні будівлі—будинки культури, клуби, сільради— а також процеси та заходи, які з ними пов'язані—ярмарки, державні свята, громадські збори? Якою сьогодні є їх роль у сільському житті?
СІЛЬСЬКИЙ ПОРТРЕТ
досліджує основу сільської економіки та "сільськість" як парадигму розвитку та способу життя. Історично особливий акцент робився на "зв'язку із землею", який описує як економічну, так і чуттєву характеристику сільського населення. Однак сучасне сільське господарство та інші роботи на землі вже давно відійшли від ідилічного малого землеробства й орієнтовані, насамперед, на концентрацію капіталу. Як слід оцінювати роботу великомасштабного і часто орієнтованого на однорічні культури агропідприємства, в контексті невеликих сільських поселень? Яким чином просторове планування може вирішити разючу невідповідність між масштабом планування агрохолдингів (десятки тисяч гектарів), та генеральними планами поселень, населення яких щороку скорочується? Нарешті, які перспективи у тих, хто володіє, працює чи живе на сільській землі, коли місяцями немає дощів, а зрошувальні ставки міліють разом із сільськими колодязями?
СОЦІАЛЬНИЙ ПОРТРЕТ
" спрямований на вивчення сучасного населення сільських територій. Які цінності, погляди та переконання жителів сіл та малих міст? Чи існує специфічна ідентичність фермерів, трудових мігрантів, мешканців дач, сільської молоді, пенсіонерів? Як вони пов'язують себе з цією територією та що їх там утримує? Політичні, військові та економічні зміни притягують нових жителів на сільські території — біженців, внутрішньо переміщених осіб, дауншифтерів, які змушені боротися зі зміною своїх життєвих умов та налагоджувати стосунки з місцевими громадами. Які стратегії інтеграції використовуються і наскільки вони успішні?
ЕКОСИСТЕМНИЙ ПОРТРЕТ
розбирається з питаннями виснаження ресурсів сільських територій з метою "постачання" міста, концентруючи увагу на збереженні сільських екосистем. Людина, впливаючи на природу (виробництво продуктів харчування, промисловість, логістика, транспортні послуги) як у сільському, так і міському контексті постає агентом екологічних змін. Як зберегти "землю", ту що обробляється та незайману, від перетворення у непридатну до життя? Які інструменти ми можемо використовувати для збереження екосистем та досягнення сталого розвитку?
РЕДАКТОРСЬКА КОЛЕГІЯ
Ромеа Мурін (Romea Muryń), головна редакторка, програмна директорка
CANactions School
Вадим Денисенко, програмний директор CANactions School
Єгор Власенко, запрошений дослідник у MIT DUSP

ФІНАЛЬНА ПУБЛІКАЦІЯ
Обсяг фінальної публікації не має перевищувати 12 000 знаків з пробілами.
Автори/ки, чия робота обрана для публікації в CANactions Magazine, співпрацюють з редакторською колегію CANactions Magazine для завершення підготовки до випуску.
Співпраця з редакторською колегію спрямована на підтримку авторів/ок та покращення якості фінальних робіт. В іншому випадку, редакція залишає за собою право повернення матеріалів авторам/кам без подальшої публікації у виданні.
ВАЖЛИВІ ДАТИ
Кінцевий термін прийому заявок: 30 травня 2020 року (18:00 CET)
Повідомлення про результати відбору: 6 червня 2020 року
Кінцевий термін подачі фінальних публікацій: 6 липня 2020 року
Публікація видання: 20 серпня 2020 року

Маєте питання? Напишіть нам на info@canactions.com